Чим займається практичний психолог?
Консультативно-просвітницька робота
Мета: підвищення психологічної культури вихователів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги.
Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти та до кожного вихователя. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свій професійний рівень. А допомагати їм у цьому, надавати психологічну та методичну підтримку мають спільними зусиллями психологічна служба та адміністрація ДНЗ.
Індивідуальні консультації – це надання конкретної допомоги дорослим, які спілкуються з дошкільником. Задача психолога в процесі консультування полягає у наступному:
· в усвідомленні дорослими та дітьми природи їхніх утруднень,
· в аналізі й розв’язанні психологічних проблем, пов’язаних із особистісними особливостями, життєвими обставинами ,в яких розвивається людина, взаєминами в родині, у дружньому колі, у дошкільному закладі тощо;
· у формуванні нових установок і прийнятті власних рішень.
Консультації можуть бути короткостроковими (одно-двох разове відвідування психолога) або довгостроковим (психолог працює з клієнтом протягом кількох місяців з певною періодичністю). Тривалість консультацій залежить від проблеми, з якою звернувся клієнт до психолога, від бажання клієнта серйозно працювати над проблемою, об’єктивних обставин у житті клієнта чи психолога.
Форми психологічної просвітницької роботи з формування компетенції вихователів дошкільних закладів сприяють збагаченню інтересів, духовних і професійних потреб педагогічних кадрів, дають змогу мати власну позицію щодо важливих психологічних проблем сучасності, а також є формою виявлення й узагальнення найкращого досвіду. Такі форми роботи також сприяють удосконаленню знань вихователів, єдності поглядів, вимог і дій педагогічних колективів щодо важливих проблем теорії та методики розвитку дітей дошкільного віку.
Серед форм психологічної просвітницької роботи можна виділити: лекції, групові консультації, проблемні семінари, семінари-практикуми, тренінги, виступи на батьківських зборах тощо.
Психодіагностична робота
Мета: психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей, педагогів, батьків.
У дошкільному закладі практичний психолог:
· виявляє причини виникнення проблем у навчанні і розвитку дітей;
· вивчає резервні можливості особистості, на які можна спиратися в ході корекційно-розвивальної або консультативної роботи;
· вивчає психологічний клімат у педагогічному та дитячих колективах закладу;
· виявляє на ранньому етапі пізнавальні інтереси та здібності дітей.
Цей напрямок здійснюється у формі планової діагностики або діагностики по запиту педагогів, батьків, адміністрації, і розглядається як важливий підготовчий етап для подальшої корекційно-розвивальної роботи.
Психодіагностичні методи, які використовує психолог ДНЗ
· Тестування
· Спостереження
· Анкетування
· Бесіда
· Аналіз продуктів дитячої творчості (малюнків, аплікацій, поробок)
Корекційно-розвивальний напрямок
Мета: систематичне цілеспрямоване використання психологом психологічних методів та засобів по створенню оптимальних можливостей та умов для повноцінного та своєчасного психічного розвитку дитини. Корекційна робота з дітьми, які віднесені до категорії групи ризику на тих або інших підставах, спрямована на специфічну допомогу цим дітям. Розвивальна робота може здійснюватись з усіма дітьми і бути націлена на розвиток у них психічних процесів, різноманітних здібностей.
В умовах дошкільного закладу психолог самостійно має право працювати тільки з дітьми, відхилення в поведінці яких не є наслідком поразки центральної нервової системи або психічного захворювання.
Корекцій-розвивальна робота здійснюється у формі індивідуальних і групових занять по корекції і розвитку, а також у формі тематичних психологічних тренінгів, розроблених для дітей, що мають подібні поведінкові проблеми.
Організаційно-методичний напрямок
Мета: організація власної діяльності, аналіз та узагальнення її результатів, підвищення власного професіоналізму через самоосвіту.
Цей напрямок роботи практичного психолога умовно можна розділити на три складові:
1.Аналіз та планування власної діяльності:
· складання річного та щомісячного планів роботи;
· складання аналітичного та статистичних звітів роботи за навчальний рік;
· підготовка до різноманітних виступів (на нарадах, педрадах, батьківських зборах);
· розробка програм досліджень, підготовка психодіагностичного інструментарію;
· розробка та підготовка до корекційно-розвивальних занять з дітьми, тренінгів, ділових ігор з педпрацівниками та батьками тощо
2. Розробка рекомендацій для усіх учасників навчально-виховного процессу:
· розробка рекомендацій для вихователів щодо проблем, які виникають;
· розробка рекомендацій для батьків щодо взаємодії з дітьми «групи ризику»
3. Самоосвіта:
· участь у навчально-методичних семінарах та нарадах практичних психологів;
· консультації у районних, міських, обласних центрах практичної психології;
· відвідування бібліотек, самостійна робота з методичною, психолого-педагогічною літературою тощо.